Писанковий зоресвіт

Уманська писанка

   В Умані вперше провели фестиваль «Уманська писанка». В суботу, 23 квітня, Центральний сквер міста перетворився на один великий майстер-клас по підготовці до святкування Великодня. Майже 50 майстрів одночасно навчали всіх бажаючих розписувати писанки, прикрашати кошики, готувати тематичні сувеніри. Активну участь у проведені свята   приймала і наша бібліотека.

   На виставці  були  представлені: святковий кошик, прикрашений атласними стрічками, в'язана  пасочка, квочка з курчатами, пасхальні зайчики,писанки та крашанки. 

    Виставка продовжує діяти в нашій бібліотеці. Всіх бажаючих запрошуємо до дитячої бібліотеки №2.

     Великдень – одне з найбільших свят християн.

В Україні святкується з Х століття. Пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень. Світлої неділі скрізь звучить піднесене вітання: «Христос воскрес!» У відповідь чується радісне: «Воістину воскрес!».

 Погляньте, які дива відбуваються навколо : сонечко гріє тепліше, з’являється перша зелена травичка, розквітають первоцвіти. Пробуджуються дерева, виповзають комахи, повертаються пташки з вирію, а люди радіють і водять весняні хороводи .

Символ Великодня, началом усього живого у свято Воскресіння Христового стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

 Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкарлупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками – символами.

Раніш крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізував кров Христа, що пролилася на Хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, що мають також символічне значення.

У давнину наші предки освячували хліб, а потім замінили його солодкою паскою, що символізує достаток у домі, а також вправність і кулінарну досконалість господині, особливо, коли спечена власноруч. Вважалось, якщо паска випікалася висока — наступний рік буде щасливий, в здоров'ї, коли ж вона западала — то хтось із рідні міг відійти в інші світи.

А що має бути в корзинці  на Паску— вирішуйте самі. Жорстких церковних приписів щодо цього не існує.Баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Християни вірили, що освячений баранчик гарантує в майбутньому прихильність таємних сил природи і вбереже дім від стихійного лиха. Яйця — символ всесвіту, відродження життя і перемоги життя над смертю. Масло та сир — продукти з молока, символізують нерозривний зв'язок матері та дитини, людей та Ісуса Христа.

 Шинка та ковбаса — ці продукти є символом достатку, оскільки у давні часи не кожна сім'я могла собі дозволити їх купити. Сіль — символ очищення, також є оберегом від злих очей.  Є повір'я, якщо посипати свяченою сіллю поріг, то погана людина не зможе зайти до хати. Хрін — символ сили та здоров'я. Також символізує міцну віру у Христове Воскресіння.

 Старші люди кажуть, що якщо ці освячені продукти будуть на Великодньому столі, то протягом року у вашому домі пануватимуть достаток і радість.  Свічка — предмет, що символізує світло та Божу благодать. Запалюючи свічку у церкві під час служби ми духовно єднаємося з іншими віруючими. Ще вона означає спільну радість свята.

Кролик, як символ Пасхи, має язичницьке коріння. Родом великодній кролик з язичницьких весняних свят, присвячених родючості й весні.

Великодній заєць це уявний персонаж, що за звичаєм розмальовує яйця до Великодня та ховає їх у саду. Діти шукають Великодні яйця вранці у Великодню неділю.