субота, 31 січня 2015 р.


"Чарівник із країни дитинства"


До 85 - річчя від дня народження




  Всеволод Нестайко! - і відразу на обличчях переважної більшості дітей заквітнуть усмішки, перед ними постають твори відомого письменника. Хто не пам'ятає славнозвісних "Тореадорів з Васюківки" чи "В країні Сонячних Зайчиків"… 

                                         

    Всеволод Нестайко - один з найулюбленіших дитячих письменників, чиї витвори зростили не одне покоління.

                                                                                                                


                                                                                         Світ В. Нестайко — тонкий візерунок дитячої казки, сплетений із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь. Його світ — ніби золотаве мереживо сяйва кожного з нових поколінь. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця. 

 30 січня 2015 року  виповнюється 85 років з дня народження Всеволода Нестайка. Він належить до тих письменників, які писали не тільки повчально, а й цікаво і весело. На все життя він зберіг здатність радіти і щедро дарувати радість іншим. Він справжній дитячий письменник.

   

       Перші оповідання для дітей Всеволод Нестайко почав друкувати в журналах «Барвінок» та «Піонерія». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. 

                            

  Майже п’ятидесятилітній шлях у дитячій літерарурі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. Найвідоміші з них «В Країні сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки” (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною»(1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори.

      Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою та іншими. Російською його книги виходили тринадцять разів.
   За творами Всеволода Нестайка поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) — головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985)
.

                                          

    Всеволод Нестайко — лауреат літературної премії імені Лесі Українки ( за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка ( за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г.К.Андесена як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

               


    Познайомитися із письменником - казкарем В. Нестайком, потоваришувати із головними героями його творів, зазирнути у Країну Сонячних Зайчиків можна коли ви завітаєте до дитячої бібліотеки №2 по  вул.І.Гонти,36.


пʼятниця, 23 січня 2015 р.

До 410 - річчя від часу написання роману Мігеля де Сервантеса Сааведри "Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський"


Найнещасніший і найщасливіший
 з лицарів на землі.

       "Дон Кіхот" - це найвеличніший роман епохи Відродження, переведений майже на сотню мов і хвилюючий уми більше чотирьох століть. Образи Дон Кіхота і Санчо Панса пройшли через роки і стали супутниками багатьох поколінь.          Трагікомічна епопея Мігеля де Сервантеса розповідає про безумного лицаря, який не боявся здаватися смішним у своєму наївному прагненні зробити світ кращим.





понеділок, 19 січня 2015 р.

Літературно - мистецький вечір.


"Я для тебе горів, український народе !"



Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум'ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком не світі не чадіть.


   Ці слова належать В. Симоненку. Людині, поету, все життя якого проходило під гаслом "Я для тебе горів, український народе". 



   Під такою назвою в бібліотеці був проведений літературно - мистецький вечір, учасниками якого стали учні  8 - А та 8 - Б класів ЗОШ №14.




  Ведучі свята розповіли присутнім про життя і творчість патріота, великого поборника правди, борця за рідну Україну, поета - земляка Василя Симоненка. 




  На фоні звучання відомих віршів "Ти знаєш, що ти - людина", "Світ який - мереживо казкове! " демонструвалися фото-, відеоматеріали, поєднані з наочністю щодо популяризації творчості Василя Симоненка в нашій бібліотеці.


  Його поезія актуальна і в наш час. 

Саме про це поділилися в своїх розповідях та прочитали його вірші учні.





  "Лебеді материнства" - твір, який став улюбленою піснею українського народу, його естетичним і громадянським гімном, символом матері в народному уявленні, образ якої завжди порівнюється з Батьківщиною та образу лебедів, які завжди асоціюються з вірністю, пов'язуючи їх з материнством та надаючи їм символізуючого узагальнення. Ця пісня - дорога у людське безсмертя, де буде звучати Симоненків заповіт:


Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.


  Тож візьмімо з собою на життєві дороги полум'яні і величні поетові слова і несімо гордо прапор Пам'яті про Василя Симоненка в рідній його Україні.






    

вівторок, 13 січня 2015 р.

До 80 - річчя від дня народження В. Симоненка

Лебеді материнства...

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні, й приблуди,
І орди завойовників - заброд!
В. Симоненко


Відеоролик створено колективом нашої бібліотеки.

четвер, 8 січня 2015 р.

Віртуальна виставка


«Поет зраненого серця».
(До 80 – річчя від дня народження В.Симоненка).

 Я хочу буть несамовитим, 
 Я хочу в полум’ї згоріть,
 Щоб не жаліти за прожитим,
 Димком на світі не чадіть.
                            В.Симоненко.
 
  «Серед літераторів трапляються  й такі, без яких їхня доба могла б спокійно обійтись, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи,-
її кровообіг проходить крізь них… Симоненко такого типу поет. По таких читач вимірює  свої емоції, свої заповітні думи».
                                                                                             О.Гончар.
    Доля відміряла Василю Андрійовичу Симоненку до прикрого мало – 28 літ. Народився він 8 січня 1935 року в глухому поселенні  Біївці на Полтавщині.
   Навчання в середній школі, з 1952 року – факультет журналістики Київського університету, з 1957 працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета».  Проте змістом і сенсом його життя була поезія і тільки поезія.

 Життя мов спалах блискавки: Спогади друзів і колег про Василя Симоненка.-Черкаси:  «Черкаспресфото», 1991р.
 
 Відомо, що майже сім років поет жив і трудився у Черкасах. У  книзі зібрані спогади переважно про той період його життя. Їх автори – друзі, колеги В.Симоненка. Тобто – це розповіді  з перших вуст, перших рук.  І хоч кожний висловлює суб’єктивні судження, своє бачення особи Симоненка, як людини і поета, вони доповнюють портрет, висвічують різні грані характеру, відкривають ще невідомі сторінки його біографії. Отже, запрошуємо до книги.



  
Шитова, Л.  Я воскрес, щоб із вами жити: Філософія життя і творчості В.Симоненка.- Черкаси, 2005.   
 Серед численних матеріалів, що з’явилися друком, спогад –есей  Лілії Шитової – колишньої  його колеги по «Молоді Черкащини» - є одним із найдетальніших і найпереконливіших, а це надає йому неперебутньої цінності і покладає надію на непроминущу увагу широкої громадськості   до життя і творчості лицаря української поезії. Тож кожне правдиве слово про нього тих, хто добре знав його і щиро шанував, допоможе уявити талановитого поета і журналіста, який поклав своє коротке полум’яне   життя  на олтар незалежної України,котру він самовіддано любив.

 У 1962 році з’явилася перша збірка поезій Василя Симоненка «Тиша і грім». Митець готує до друку книжку – «Земне тяжіння». Однак вийшла вона у світ уже після смерті поета – у 1964 році.
   З неймовірними труднощами друзям доводилося «пробивати» кожну його
книжку, щоб його твори побачили світ.

 Симоненко В.А. Поезії. К.: Рад. письменник, 1984.

    До цього однотомника, крім кращих віршів, поем і казок, увійшли також окремі твори, які були відомі з періодики або зберігалися в архіві письменника. Багата його спадщина на інтимну лірику, невіддільну, однак, від громадянського, загальносуспільного начала, позначену повагою, любов’ю до людини.
 
В.Симоненко.Народ мій завжди буде. К.: Веселка,1990.

   Книжку склали вірші, поеми, легенди та казки. До неї увійшли також ранні маловідомі твори, які друкувалися лише в періодичній пресі. Увійшли в цей збірник веселі дотепні казки поета, а «Казка про Дурила» - лебедина пісня поета, бо вона написана не тільки для дитячої уяви, а й для дорослої пам’яті про пережиті, криваві дні.









 В.Симоненко. Півні на рушниках. Львів: Каменяр,1992.

   У жанрі «малої прози» , талант письменника тільки розкривався. В оповіданнях вражає внутрішня одухотвореність, яка переважно протистоїть чи то духовній ницості, чи просто побутовій приземленості. В цьому виявляється романтичний підхід до життя, такий характерний для багатьох віршів Симоненка.






 Поезія: Ліна Костенко,Олександр Олесь, Василь Симоненко, В.Стус. К.: Наук. думка, 2001. 
      …Не шукав я до тебе
Ні стежки, ні броду,
Бо від тебе узбіччям
Ніколи не брів –
Я для тебе горів,
Український народе,
Тільки, мабуть,
Не дуже яскраво 
Горів.           
 Не шукаю до тебе
 Ні стежки, ні броду –
 Ти у грудях моїх,
 У чолі і в руках.
 Упаду я зорею, 
 Мій вічний народе,
 На трагічний і довгий
 Чумацький твій шлях.

 В.Симоненко. Вибране. К.: Школа, 2002.

      Окрім творів В.Симоненка, які вивчаються за шкільною програмою, а також рекомендовані для позакласного читання, до хрестоматії увійшли навчально – методичні матеріали на допомогу вчителеві та учню.
  










 
В.Симоненко. Маленькі сонця. Черкаси: Відлуння – Плюс,2005.
    Книга «Маленькі сонця» розрахована на дітей молодшого шкільного віку. Син поета Олесь згадує: «Він не спав усю ніч, а наступного дня під вечір уже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона, про царя Плаксія і його мерзенного Макаку – Забіяку. Так народжувалась дивовижна казка»







 В.Симоненко. Цар Плаксій та Лоскотон. К.: Національний книжковий проект,2012.
 
 До збірки творів талановитого поета увійшли казки, вірші, сонети, поеми, байки. Видання стане в пригоді вчителям та учням, збірка прислужиться тим, хто глибше і досконаліше хоче пізнати творчість В.Симоненка.







    Перегорніть сторінки книжок В.Симоненка – і ви побачите кого любить поет, що оспівує, супроти чого виставляє усі свої сатиричні кулемети.

   Рідний народ, його радощі, болі і тривоги – це кардинальна тема усієї Симоненкової творчості.

вівторок, 6 січня 2015 р.



 

Новий рік

   Ніч новорічна, казкова, незвична...


  Новій рік - таємниче, загадкове свято. Напередодні цього дня навіть дорослі очікують на дива та подарунки, а про дітлахів годі й казати. Тому не можна придумати кращого подарунка для школярів, ніж новорічна казка, у якій вони самі стають учасниками подій.

" Ніч новорічна, казкова, незвична»  - під такою назвою пройшов дитячий ранок  в міській  дитячій бібліотеці для дітей №2. Маленьких мешканців  нашого мікрорайону та їх батьків радо зустрічала добра баба Яга, Дід мороз, Снігурочка і ведуча свята.


Свято розпочалося із лялькової  вистави  «Поради Сніговичка для дорослих і малих».


Цікаві розваги та конкурси піднімали настрій усім учасникам даного свята. 







Діти мали змогу веселитися, грати у різноманітні ігри, відгадувати загадки, водити хороводи. 




А за гарно продекламовані віршики та веселі пісеньки Дід Мороз подарував усім дарунки, яким діти були дуже раді.




Усі залишились задоволені і з позитивним настроєм та подарунками в руках повернулись до своїх домівок!