середа, 27 квітня 2016 р.

Писанковий зоресвіт

Уманська писанка

   В Умані вперше провели фестиваль «Уманська писанка». В суботу, 23 квітня, Центральний сквер міста перетворився на один великий майстер-клас по підготовці до святкування Великодня. Майже 50 майстрів одночасно навчали всіх бажаючих розписувати писанки, прикрашати кошики, готувати тематичні сувеніри. Активну участь у проведені свята   приймала і наша бібліотека.




   На виставці  були  представлені: святковий кошик, прикрашений атласними стрічками, в'язана  пасочка, квочка з курчатами, пасхальні зайчики,писанки та крашанки. 




    Виставка продовжує діяти в нашій бібліотеці. Всіх бажаючих запрошуємо до дитячої бібліотеки №2.






     Великдень – одне з найбільших свят християн.
В Україні святкується з Х століття. Пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень. Світлої неділі скрізь звучить піднесене вітання: «Христос воскрес!» У відповідь чується радісне: «Воістину воскрес!».

 Погляньте, які дива відбуваються навколо : сонечко гріє тепліше, з’являється перша зелена травичка, розквітають первоцвіти. Пробуджуються дерева, виповзають комахи, повертаються пташки з вирію, а люди радіють і водять весняні хороводи .
Символ Великодня, началом усього живого у свято Воскресіння Христового стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
 Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкарлупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками – символами.
Раніш крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізував кров Христа, що пролилася на Хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, що мають також символічне значення.

У давнину наші предки освячували хліб, а потім замінили його солодкою паскою, що символізує достаток у домі, а також вправність і кулінарну досконалість господині, особливо, коли спечена власноруч. Вважалось, якщо паска випікалася висока — наступний рік буде щасливий, в здоров'ї, коли ж вона западала — то хтось із рідні міг відійти в інші світи.

А що має бути в корзинці  на Паску— вирішуйте самі. Жорстких церковних приписів щодо цього не існує.Баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Християни вірили, що освячений баранчик гарантує в майбутньому прихильність таємних сил природи і вбереже дім від стихійного лиха. Яйця — символ всесвіту, відродження життя і перемоги життя над смертю. Масло та сир — продукти з молока, символізують нерозривний зв'язок матері та дитини, людей та Ісуса Христа.
 Шинка та ковбаса — ці продукти є символом достатку, оскільки у давні часи не кожна сім'я могла собі дозволити їх купити. Сіль — символ очищення, також є оберегом від злих очей.  Є повір'я, якщо посипати свяченою сіллю поріг, то погана людина не зможе зайти до хати. Хрін — символ сили та здоров'я. Також символізує міцну віру у Христове Воскресіння.
 Старші люди кажуть, що якщо ці освячені продукти будуть на Великодньому столі, то протягом року у вашому домі пануватимуть достаток і радість.  Свічка — предмет, що символізує світло та Божу благодать. Запалюючи свічку у церкві під час служби ми духовно єднаємося з іншими віруючими. Ще вона означає спільну радість свята.
Кролик, як символ Пасхи, має язичницьке коріння. Родом великодній кролик з язичницьких весняних свят, присвячених родючості й весні.
Великодній заєць це уявний персонаж, що за звичаєм розмальовує яйця до Великодня та ховає їх у саду. Діти шукають Великодні яйця вранці у Великодню неділю.





вівторок, 26 квітня 2016 р.

Патріотична година

"І  спом'яну, і пом'яну  і ще раз війни прокляну"

   Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна …Війна,...АТО, ... хоч як би ми це не називали. В прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і дорослі, і діти . Так у нашій бібліотеці  до другої річниці від початку АТО  відбулася тепла  зустріч із своїм героєм – земляком Чашуріним Романом Геннадійовичем, який на початку бойових дій на сході України добровольцем пішов до військомату і був  направлений в танкові війська 72 ОМБР.



   «Якщо не ми, то хто», - так він пояснює своє непросте рішення. Він поділився спогадами про бойові будні, перенесене поранення, про важливу роль волонтерів в зоні АТО, їхню безкорисливу самопожертву в ім’я України, любов  своїх рідних, завдяки яким він  подолав всі труднощі, не зламався.


   Ми запросили його, щоб сказати найщиріші слова вдячності за відвагу, мужність та героїзм. Неабияку увагу читачів привернула розгорнута постійно діюча виставка-інсталяція  «Наш дух - не зламати! Свободу -  не вбити!», про експонати якої Роман розповів допитливим глядачам.


 
   Присутні в залі (ЗОШ №14 6-А, 8-В класи) мали можливість поспілкуватися з Романом.  Між учнями та військовим відбулася цікава дискусія, де було задано багато запитань: “Як стати справжнім захисником?”, “Чим відрізняється призов від мобілізації?”, “На яких посадах служать у війську дівчата?”, “Як стати волонтером?”. На всі питання учні отримали змістовну та обґрунтовану відповідь. 



   Діти  мали змогу переглянути відеоролики  : «На нашій Україні», «Лебеді з перебитими крильми», «Солдат України», «Виростеш ти, сину». Від емоцій та переживань деякі з них не змогли стримати сліз.



   Сценарій  супроводжувався кадрами з відеокліпів про минуле і сьогодення української армії “Ніхто крім нас”, “Разом і до кінця” та інших. 



  Армія – це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, тому спільними зусиллями працівники бібліотеки за допомогою різноманітних форм і методів роботи покликані формувати у молоді патріотизм та національну гідність, виховувати національно свідомих громадян.




вівторок, 12 квітня 2016 р.

Літературна вітальня


"Свято, що дарує зустрічей багато"


    Книга... Одне з найдавніших чудес світу, створених людиною, яке впродовж багатьох століть дивує і захоплює свого творця.
   Якби хтось намагався відтворити біографію книги, то вона була б наповнена  сторінками про високу мужність і гіркі випробування.
   Книгу і забороняли, і спалювали, намагалися забути, та вона, прориваючись крізь пересуди,застарілі погляди і ідеї, нарешті перемагала, наповнюючи людей живою думкою і жагою пізнання.

   22 лютого 1993 року в Україні було започатковано свято Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги. Тому щороку хвилююча мить чарівної весни у березні приносить до нас традиційне і довгоочікуване свято.


   Радість спілкування з книгою не можна нічим замінити. Всеукраїнський тиждень дитячої книги - це свято для дітей, в якому вони є і глядачами (учні 5-А  класу школи №14),


 і учасниками (учні 5-В класу школи №14 кл. керівник Янішевська Т. Л.).


Сьогодні ми вирушали туди, де відбувалися незвичайні речі, де можна було зустріти героїв як  українських народних казок, так і літературних.


  Велике задоволення отримали діти від зустрічі з Язикатою Хвеською,


 Гердою та розбійницями із  казки Андерсена  "Снігова королева".



 На зустріч з учасниками свята прийшли знайома всім Попелюшка 


та Червона Шапочка.


  Крім вітання Червона Шапочка приготувала для дітей сюрприз: загадки, на які діти відповідали із задоволенням . 


Разом з героями казки В.Симоненка діти побували в країні Навпаки, де вони зустрілися з Бороданем  та царем Великим Невмивакою, які обійшлися з нашими героями  не дуже чемно.



Як завжди,дивні речі вони почули і від Незнайки, який переплутавши все на світі дуже насмішив присутніх. 


Сподіваємося,що це свято принесло багато задоволення дітям і надалі вони будуть активними читачами нашої бібліотеки.