середа, 26 березня 2014 р.

                        Книга - міст у світ знань.

                                             "В цю погожу березневу днину
                                              Бібліотека просить на гостину"

                                                    Літературний круїз.



   Бібліотека в стародавньому світі називалась красиво - "Аптека для душі" або "Притулок мудрості". У минулому цінні книги зберігалися в монастирях, їх приковували довжелезними ланцюгами до столів та полиць.
   Найменшою книгою в світі є "Кобзар". Створена вона українським майстром Сядристим. У книжці 12 сторінок і на кожній по 8 віршованих рядків. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна кінчиком загостреної волосини. Зшита книжка павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.



    Найбільша книга вийшла в світ в позаминулому столітті в 1832 році в Лондоні, її висота 5,7 метра, а ширина - 2,7 метра. Розмір букв 15см.



  Від самого винайдення писемності книга супроводжує людину. Наші пращури писали спочатку на стінах, потім винайшли глиняні таблички, далі папірус, і,нарешті, папір. Здавалося б, на цьому і спинитися можна, адже папір і зручний, і звичний. Та ні, прогрес, як відомо, не стоїть на місці. І наступним кроком у книжковій історії стали електронні книги.


       В цю погожу березневу днину наша бібліотека запросила дітей на відкриття Тижня дитячої та юнацької книги, який традиційно розпочинається з початком весняних шкільних канікул.


                                       Всіх ми хочем привітати,
                                       Всіх запрошуємо на свято.
                                       Буде усмішок багато,
                                       Буде радість, буде казка.
                                       То ж сідайте всі, будь ласка.

                                        Покажіть майстерність,
                                        Розум та кмітливість,
                                        Любов до мистецтва.
                                        У розмові - щирість.

                                         Хлопці та дівчата!
                                         Прошу позмагатись.
                                         Гуртом веселіше
                                         Грати та навчатись.


    На святі діти зустрілись з героями казки Х.К. Андерсена "Чого чоловік не забажає, все добре"(вистава лялькового театру "Колобок") і,сподіваємось, ще раз діти пересвідчились; багатство не так важливо, як злагода, любов і розуміння у сім'ї.



    Прийшли на зустріч зі своїми однолітками і герої повісті А.Ліндгрен Пеппі Довгапанчоха, Томмі та Аніка, (учні 5-кл. шк. №14 кл. керівник Очеретяна Л.М.)




      Діти стали учасниками конкурсів "Підбери пару",  "Сім раз відміряй - один відріж"; літературних вікторин "Упізнай героя", "Письменник чи ні"; аукціона  казкових предметів "Чудо - дерево"; хіт- парада улюблених книжок "Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, хто ти".


















     Переможці цих веселих та пізнавальних змагань отримали невеличкі призи.




     Дякуємо всім, хто завітав до нас. Бажаємо всім більше читати, любить літературу, а з часом стати її справжніми знавцями.




середа, 19 березня 2014 р.

Водопад ідей

       
                             Водопад ідей                                          "Врятувати природу - продовжити життя людського роду!"



    Берегти природу означає берегти життя. Жили-були у Всесвіті дев"ять сестер, дев"ять красунь. Та одна з них була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових мешканців... 


   Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок - і заллється все бузковими кольорами, засміється - і видніється рожевий обрій...


   Ця красуня - Земля, планета, яка дала життя людству, та стала нашою домівкою у Всесвіті. Планета, яку можна порівняти з чарівною дівчиною, яка, як ласкава матінка плекала людство.


  Вона давала людині все саме найкраще – чисте повітря, прозору воду, родючу землю… Саме планета, її природа дала людині змогу розвиватися, вдосконалюватися, прагнути та досягати більшого…


   Та минав час. Цивілізація людства невпинно розвивалась, а матінка – планета почала хворіти. Потьмяніли та обміліли її очі-озера, порідшало волосся, почав затихати чарівний голос... Але не роки стали причиною хвороби. То вина людства, яке, як невдячні діти залишають на самотню старість своїх батьків, забуло чим забов"язано Землі, її природі. 



З розвитком цивілізації негативний вплив людей на природу став що далі то більш потужнішим і на початок 21 сторіччя набув планетарного характеру. Міліють і отруюються токсичними стоками промислових підприємств річки, моря, озера. Вирубуються ліси, зникають цілющі рослини, забруднюється повітря... 



Земля сама вже не сила загоїти свої рани. Людство повинно виправити свої помилки, бо становище, яке склалося сьогодні на Землі, вчені визначають, як екологічну кризу. Але, щоб знайти вихід з неї і зберегти життя на планеті, необхідно зрозуміти – ми діти Землі. 



   Нам належить навчитись жити по-новому: шанувати, оберігати, лікувати, підживляти, адже природа невичерпна лише тоді, коли люди ставляться до неї бережливо, глибоко обмислюють її закони і продумано їх застосовують.




   В нашій бібліотеці було проведено захід "Врятувати природу - продовжити життя людського роду!", учасниками якого стали малята з ДНЗ№31.



 Дітки отримали цікаву інформацію про природу, стан навколишнього середовища. 



Переглянули лялькову виставу на екологічну тематику " Що Вовчисько наробив!"






 Їхній  увазі було запропоновано прес - огляд друкованих видань на природничу тематику. 




    Сонце, вітер, гори, ліси, моря, птахи, риби - все це природа. Це наше благо, наше багатство, наше здоров"я. Природа не жалкує для нас нічого, щедро роздаючи всі свої дари, щоб люди та інші живі істоти жили в гармонії, красі, мирі і злагоді...
     





пʼятниця, 7 березня 2014 р.

До 200-річчя Т.Г.Шевченка

"Слово, пісня,душа Кобзарева - ви окраса і 

сутність життя".



   9 березня 2014 року український народ відзначатиме 200 років від дня народження Т. Г. Шевченка.
   Ім’я,  святе для кожного українця. Життя нашого генія таке дивне, що слухаючи про нього , можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе не було правдою.


   Нелегка доля судилась поетові. Він був кріпаком – і став володарем у царстві духа, велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – вказав нові , світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.




   «Слово,пісня,душа Кобзарева –ви окраса і сутність життя» - тема  Шевченківського вечора , який разом з бібліотекою підготували і провели  учні 8-в класу школи   № 14 (класний керівник Білоус В.М.).




  Знову й знову проходять перед нами сторінки життя та творчості поета.
Звертаються до малого Тараса його батьки: мати(Сальнікова О.)  зі словами журби,що не змогла дати синові кращої долі та батько (Федорович Я.) з вірою та надією на краще майбутнє  для свого сина.




   Ведучими вечора були Байда Д.,Шеверський Р., Ковтонюк І.,ЖбанковаД.
У виконанні Кабаченко П.,Галицького В., Коломієць А.,Попик К., Сокоренко К., звучали вірші  «Доля» Т.Шевченка «Я тебе чекала роки й роки»,І.Драча, «Я – Шевченко» В.Коротича.




   Перед присутніми  (8-Б клас  ЗОШ №14), як живі постають його літературні герої: Катерина(Сокоренко К.), Наймичка (Мала К.), Лілея (Альфанова Д.).







   Неможливо уявити українську пісню без віршів Шевченка ,покладених на музику . Музичним супроводом  сценарію були пісні "Заповіт","Садок вишневий коло хати","Зацвіла в долині червона калина", "Бандуристе, орле сизий", "Реве та стогне Дніпр широкий"


.



                                                 Жива
                                                 Душа поетова святая,
                                                 Жива в святих своїх речах,
                                                 І ми, читая, оживаєм,
                                                 І чуєм Бога  в небесах.