Дитячий садочок в гостях у бібліотеці.

Дитинство, дитинство -  найкраща пора,

Це вічності крила і море добра.

Країна дитинства - це усмішок рай,

Дитячих очей зачарований край!

  Прекрасний літний день  - світить сонце, дме легкий вітерець.   І до нашої  бібліотеки вперше  завітали вихователі дитячого садочку № 4  з дітьми.

   Приміщення   бібліотеки наповнилося  веселим шумом  дітвори, маленькі хлопчики та дівчатка своїми здивованими очима  роздивлялися  таку велику кількість  книжок.    У  кожного  вдома  є свої  цікаві  книжечки,  але  і  у  бібліотеці  дітки  зустрілися  з героями улюблених  казок та мультфільмів,  які  дивилися на них зі сторінок книжок та журналів.

   Бібліотекар ознайомила  малюків :  з бібліотекою,   лялькою - мотанкою, краєзнавчим куточком  де діти навипередки розповідали, що на них з гарного портрета дивиться наш  кобзар – Т.Шевченко, з найкращими книгами, з гарно ілюстрованими казками, веселими віршами.

   А також дуже сподобалася їм постійно-діюча виставка про наших воїнів-земляків які загинули в зоні АТО, захищаючи свій рідний край від ворога. Тут вони побачили і бронежелет, і кулі, і каску у яких наші воїни ведуть запеклі бої  проти наших нападників.

 З великим захопленням діти  знайомились з виставкою про нашу рідну Україну,  з виставкою про природу, з поробками які є на виставці «Краса, що створена руками».

 

     Зустріч наша відбулася цікаво і весело і кожен з дітей пообіцяв, що  книжечки  будуть їхніми найкращими друзями.

Cлайд-розповідь:

        «Купальські свята – це легенда».

    Свято  Івана Купала починається ввечері, напередодні Купала. 

 Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі.

   Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала.

Коли вечоріло, дівчата з хлопцями збиралися окремо і йшли до лісу.

  Дівчата співали пісень і несли гільце – гарний вершок черешні, вишні, яблуні чи клена. 

   Прийшовши в ліс, встановлювали гільце в землю і оздоблювали його польовими та городніми квітами, зокрема, любистком, трояндами, барвінком, обвішували цукерками, бубликами та випеченими у вигляді пташок пташками, прикрашали різнокольоровими стрічками. На вершечок настромлювали невеличкий віночок з барвінку. Непомітно в кількох місцях прив’язували кропиву та колючі будяки. 

  Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року).  

Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".

     У надвечір’я дівчата гадають на судженого - кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок - це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).

   Якщо дівчата примушують хлопців (вогонь) зайти за вінком у свою стихію (воду), то після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум’я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали. Кожен вважає за честь очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття.

   Хлопці спускають з гори вогняне колесо-сонце (символ літнього сонцевороту), або ж розкручують його на стовпі під загальне пожвавлення і радість.

   Коли забави стихають, люди від вогнища запалюють свічки на заготовлених зарання кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою й ушанувати предків. Після цього всі сідають за святкову вечерю, віддаючи шану предкам і молячись за народження літнього сонця Купали.