«Хай славен буде у віках, його безсмертний геній»

(бесіда – рекомендація)

                                      Йдуть до нього люди, як до Бога.

                                      Йдуть з усього світу на поклін.

                                      Йдуть, хоч стежка стелиться терново.

                                      Йдуть і йдуть без ліку і числа,

                                      Щоб вогнем Тарасового слова

                                      Очищати душі і тіла.

        З висоти Чернечої гори ми чуємо голос нашої долі. То безсмертний голос Тараса. Другого такого нема і не буде, щоб так його величали.

        Скільки років прожив  Шевченко і яких років? Всього 47. З них – 24 роки у кріпацтві, 10 – у солдатській неволі, 13 років – на волі, вільною людиною.

        Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині в родині сеелянина – кріпака. Ріс він допитливим, кмітливим, мав добру пам᾽ять, добре вчився у дяківській школі. У нього рано з᾽явилися здібності до малювання, співу, писання віршів. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь де тільки міг: на стінах, на дверях, на папері. Тарас наймитував, а випадала вільна часина – читав і малював.  

  

         Вечорами по закутках, щоб ніхто не бачив, плакав із горя, але думка навчитися малювати у маляра не залишала хлопчика. Так він потрапив до хлипківського маляра.Той згодився навчити хлопця малювати, але пан Енгельгард забрав його до себе в Петербург, і Тарас став козачком.  Стверджують, що саме тоді Тарас почав складати і свої перші поезії. З того часу Шевченко – художник і Шевченко – поет йшли поруч тернистими стежками життя.

          У Петербурзі відбулася зустріч Тараса із земляком - художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, із поетом Жуковським, після якої змінилася доля Тараса Шевченка. Вони побачили здібності молодого художника і 22 квітня 1838 року викупили його з неволі. І він виправдав  надію своїх друзів. У 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.  У Києві працював художником в Археографічній комісії, став членом Кирило-Мефодіївського братства, яке боролося проти панів і царя. Коли було заарештовано членів братства, у них знайшли ( і в самого Шевченка) бунтівливі Тарасові вірші.

        Дуже жорстоко покарали за це поета і художника– 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров᾽я.Вирок царя повинен був означати й духовну смерть Кобзаря – йому заборонялось писати й малювати. Але… зболена душа не могла мовчати – писав і малював, ховаючи у «захалявні книжечки» і ховав їх за халявою чобота.

  Помер Тарас Шевченко у Перебурзі, впавши на долівку у своїй майстерні 10 березня 1861 року. Йог обуло поховано на чужині, але згодом перевезено і перепоховано в Каневі на Чернечій горі.

                                           Щовесни, коли тануть сніги,

                                           І на рясті засяє веселка,

                                           Повні сил і живої снаги

                                           Ми вшановуєм пам᾽ять  Шевченка.

   Під час екскурсії до бібліотеки діти ( ДНЗ №31) мали можливість ознайомитись з куточком "Він - серце українського народу, Пророк і геній рідної землі.", з книжковою виставкою "На вічнім шляху до Тараса".