Щедрівочку
заспіваймо!
13 січня – Щедрий вечір. Парубки, хлопчики звечора «водять Меланку», тобто переодягаються в жіноче
вбрання, жартують і «водять козу». Діти, зібравшись у гурти, з піснями-щедрівками
відвідують сусідів, бажають їм здоров’я та щастя в Новому році.
І лунає по всій
Україні від хати до хати чудовим мелодійним співом маленьке українське диво:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати…
Відомий український композитор Микола Дмитрович Леонтович
зробив величезний внесок не лише у розвиток української музичної культури, а й
світової. Деякі з його обробок українських пісень стали всенародними, серед
яких чи не найпопулярнішою в усьому
світі є пісня «Щедрик».
Ця пісня в американців та західноєвропейців стала Різдвяним гімном і отримала назву
«Колядка дзвонів». Тендітний музичний подарунок світові від українця Миколи
Леонтовича став прославляти народження Христа, насичувати людей світлою
радістю.
Напередодні Старого Нового року лунала українська пісня світу і у нашій бібліотеці у виконанні Дехтяр Маші і Шпирки Саші.
Уже майже століття українська «Щедрівка» мандрує з
континенту на континент, з культури в культуру;
перелицьовується, приміряє різні жанри, жонглює голосами й
інструментами, знімається в кіно.
«Щедрик» є найбільшим внеском у світову
популярну музичну культуру. Відкриває світу світлу душу українського народу і нагадує світовій
спільноті, що Україна є дуже важливим
чинником у розвитку світової культури.
