Світлана Алексієвич - лауреат Нобелівської премії 2015 року в галузі літератури.
Премію присуджено "за її багатоголосну творчість - пам'ятник стражданню і мужності у наш час". Вперше за півстоліття премію присуджено письменнику, який працює в жанрі документальної літератури, професіональному журналісту. Грошовий приз премії складає 8млн шведських крон (близько 953 тисяч доларів на момент присудження премії).
Світлана Олександрівна народилась 31 травня 1948 року в місті Станіслав (Івано-Франківськ) в родині військовослужбовця. Батько - білорус, мати - українка. Своїми вчителями письменниця вважає Алеся Адамовича, блискучого, надзвичайно талановитого, відомого білоруського публіциста та Василя Бикова - великих гуманистів. "Блокадна книга" А. Адамовича побудована на тих прийомах, які проповідує Алексієвич. ЇЇ погляди європейські, ліберальні.
Останні 15 років вона живе у Німеччині, але часто приїздить до своїх родичів та друзів в Білорусь. Після окупації Криму виступила з засудженням російської політики по відношенню до України.
"У війни не жіноче обличчя", "Останні свідки", "Цинкові хлопчики", "Чорнобильська молитва", "Час секонд хенд", "Зачаровані смертю" - неповний перелік її творчості, де назви творів яскраво свідчать про небайдужість автора до того, в якому світі ми живемо. ЇЇ твори розповідають гірку правду про наш час, проникнуті біллю за людей і любов'ю до людей. Така творчість заслуговує найвищої нагороди, якою є Нобелівська премія.