Вітаємо всіх з наступаючим Новим роком!

Коли проб’є дванадцята година,

І старий рік зустрінеться з Новим,

Хай пощастить і Вам, і всій родині,

Ми зичимо, щоб посміхнулись Ви!

Хай казку принесе на крилах вечір,

І казка щоб затрималась на вік,

І під ялинку щоб чарівні речі
Приніс Вам щедрий дядько Новий рік!

Бібліотечні гуляння

«Дай ,Андрію, знати, яку долю ждати».

   Мета заходу: познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці та обрядами ворожіння й кусання калити, виховувати в учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні; виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди.

Українська світлиця  святково прибрана. Учасники свята в українських костюмах. Лавка, стіл, піч, горщики, макітри. На столі вишитий рушник, а на ньому запашний хліб.

Всіх шановних гостей!

Щиро ми вітаємо,

І годину вечорниць

Вже розпочинаємо.

   З давніх-давен наша Україна славиться святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Серед осінньо-зимових свят виділяється, мабуть, найцікавіше - день Андрія Первозванного, чи, як його ще називають у народі, Калита. 

   У нашій бібліотеці також відбулися бібліотечні гуляння

«Дай ,Андрію, знати, яку долю ждати». 

   Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. 

   На свято Андрія  дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. 

   Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили… 

   Діти мали змогу не тільки ознайомитися зі звичаями і традиціями а й приймати активну участь у проведенні вечорниць.

Дівчата вибирали імена і професію судженого,ворожили  під супровід української народної пісні «Черевички», переставляючи чобота від вікна до дверей – чий перший чобіт дійде до дверей – та перша вийде заміж. 

   Позмагатися були запрошені і хлопці: хто більше кульок накидає в шаровари які їм тримали дівчата. Також хлопці розповідали всякі небилиці і оповідки, щоб насмішити дівчат.

Були присутні на вечерницях пан Калитинський і пан Коцюбинський. Пан Калитинський намагався розсмішити противника – жартував, сміявся, пританцьовував  та великим квачем з чорної тканини кресав по писку,щоб той не зміг вкусити калиту. 

Свято Андрія – це радість, щире спілкування, розваги та частування. Це все відбувалося і на наших бібліотечних гуляннях.

 Всі учасники свята хором заспівали пісню «Вареники з сиром» і мали можливість поласувати варениками з капустою, картоплею, сиром і калитою, якою поділився пан Калитинський.

 

Морально-етична бесіда

«Твори добро – даруй надію»

   Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе, залежить рівень цивілізованості цього суспільства.

   Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров'я і не тільки у день 3 грудня, а й протягом цілого року не забувати про те, що поруч з нами живуть інваліди, і вони потребують допомоги і уваги.

    З метою формування у дітей почуття милосердя та солідарності з дітьми з обмеженими фізичними можливостями, виховання толерантного ставлення, підтримки та співчуття до інвалідів в бібліотеці  була оформлена виставка-нагадування «Від серця до серця – стежина добра»,  яка супроводжувалась морально-етичною бесідою.

   Під час бесіди діти були ознайомлені з книжками, представленими на виставці. Герої цих книг змогли вистояти в найскладніших ситуаціях не тільки тому, що розуміли: вимагати до себе жалю – це шлях в нікуди, а і завдяки тим, хто був поряд з ними, хто допомагав, підтримував. 

   3 грудня – день сильних духом людей. Такими були письменник Мігель де Сервантес, композитор Людвіг ван Бетховен, винахідник шрифту для незрячих Луї Брайль,  льотчики О.Маресьєв та  І. Драченко, письменник Вл. Титов. Вони вистояли в складних ситуаціях завдяки не тільки незламному духу, а й тим людям, які були поруч з ними.

 Згадаймо наших славних паралімпійців. Лишаються інвалідами діти, які живуть на сході країни. Підтримка для людей з обмеженими  можливостями вкрай необхідна. Не будемо забувати про це.